Recht auf elterliche Fürsorge

Parents are the most important people to a child. That is why the state supports parents in raising their children. However, the state does not interfere with the upbringing. Rather, the state respects the right and duty of parents to bring up the child. Hence the state assumes that most parents know what is best for their children. However the state also has a duty to support parents in bringing up their children, for example by creating enough kindergarten capacities, so that children are well looked after. 

Children should be able to spend time with their parents regularly. However, if parents don’t spend enough time looking after their children, treat them badly or even hit them, the state has to help the child. Furthermore every child has the right to an identity. Identity includes having a name, an origin and family connections.

Les parents sont les personnes les plus importantes pour un enfant. C’est pourquoi l’État soutient les parents afin qu’ils puissent élever leurs enfants. En partant du principe que les parents savent ce qui est le mieux pour leurs enfants, l’État n’intervient pas dans l’éducation. L’État respecte plutôt le droit et l’obligation des parents d’éduquer l’enfant. L’obligation de l’État consiste ainsi dans le soutien des parents dans l’éducation de leurs enfants. Ainsi l’État est par exemple responsable de créer suffisamment de places aux écoles maternelles pour que les enfants soient bien pris en charge.

Les enfants doivent pouvoir passer régulièrement du temps avec leurs parents. Cependant, si les parents ne s’occupent pas suffisamment de leurs enfants ou même les battent et ne les traitent pas bien, l’État doit aider l’enfant. Chaque enfant a également le droit à une identité. L’identité comprend le fait d’avoir un nom, une origine et aussi des relations familiales.

Los padres son las personas más importantes en la vida de un niño. Por esto, el Estado los ayuda para que puedan criar y educar a sus hijos. El Estado no se involucra en la crianza y educación, sino más bien respeta los derechos y los deberes que los padres tienen. El Estado asume que los padres saben qué es lo mejor para sus hijos. El Estado está en la obligación de apoyar a los padres, por ejemplo, creando suficientes plazas en guarderías o jardines de infancia para que muchos niños puedan ser atendidos allí .

Los niños deberán pasar parte de su tiempo con los padres, pero si estos no se ocupan de ellos o hasta los golpean y no los tratan bien, el Estado deberá ayudar y proteger a los niños en estas situaciones. Cada niño tiene el derecho a la identidad propia. La identidad incluye poseer un nombre, un origen y también relaciones familiares.

Ebeveynler bir çocuk için en önemli kişilerdir. Bu nedenle devlet anne babaları çocuklarını yetiştirebilmeleri için destekler. Devlet eğitime müdahale etmez. Aksine devlet, anne babanın çocuğu yetiştirme hak ve ödevine saygı gösterir. Çünkü devlet çoğu ebeveynin çocukları için en iyisini bildiğini varsayar. Ancak devletin, anne babaları çocuklarını yetiştirmelerinde desteklemek gibi bir görevi de vardır. Örneğin, çocuklara iyi bakılması için yeterince anaokulu yeri oluşturmalıdır.

Çocuklar ebeveynleri ile düzenli olarak vakit geçirebilmelidir. Ama anne baba çocuklarına yeterince ilgi göstermiyorsa, hatta vuruyorsa ve onlara iyi davranıyorsa devlet çocuğa yardım etmelidir. Her çocuğun bir kimlik hakkı da vardır. Kimlik, bir isme, kökene ve aile ilişkilerine sahip olmayı içerir.

والد ووالدة الطفل هم أهم الناس بالنسبة له. لذا تدعم الدولة الأهل حتى يتمكنون من تربية أطفالهم. لا تتدخل الدولة في تنشئة الأطفال بل يحترم حق الأبوين وواجبهم في رعاية أطفالهم وتربيتهم. وتنطلق الدولة من مبدأ أن أغلب الأهالي يعرفون مصلحة أبناءهم. لكن من واجب الدولة أن تدعم الأبوين في تربية أطفالهم. فعليها مثلا أن تشيد عددًا كافيًا من الملاعب والحدائق للأطفال من أجل رعايتهم.

المطلوب أن يقضي الأبناء وقتًا منتظمًا مع أبويهم ولكن إذا لم يعتني الأبوين بالأطفال كما يجب أو حتى قاموابضربهم وأساءوا معاملتهم يجب أن تساعد الدولة الطفل. كما أن لكل طفل الحق في هوية والتي تشمل اسم ومنشأ وكذلك أواصر أسرية.

Батьки – найважливіші люди для дитини.Тому держава підтримує їх, щоб вони могли виховувати своїх дітей. Держава не втручається у виховання. Навпаки, держава поважає право та обов’язок батьків виховувати дитину. Бо держава припускає, що більшість батьків знає, що краще для їхніх дітей. Проте держава також зобов’язана підтримувати батьків у вихованні дітей. Наприклад, вона повинна створити достатню кількість місць у дитячих садках, щоб забезпечити їм необхідний догляд. Діти повинні мати можливість регулярно проводити час з батьками. Але якщо батьки недостатньо піклуються про своїх дітей або навіть б’ють їх і погано до них ставляться, держава повинна допомогти дитині. Кожна дитина також має право на iдентичність. Це означає наявність імені, походження, а також родинних зв’язків.

Все равно кто Лиза, Лия или Ида каждый ребёнок имеет право на идентичность. Это значит, что у ребёнка есть имя, происхождение, семейные отношения. Дети должны проживать с родителями или с одним из родителей. Дети должны регулярно общаться с ними. Родители должны всё делать для того, чтобы ребёнку было хорошо и поддерживать ребёнка. Некоторым детям приходится жить без родителей. Их родителей возможно умерли или не могут оних заботиться. В этом случае о детях заботиться государствo и делать все для того, чтобы ребёнку было хорошо и он мог развиваться.

• Bundesministerium für Familie, Senioren, Frauen und Jugend (2015):
  Die Rechte der Kinder. von logo! einfach erklärt. 2. Aufl., Niestetal: Silber Druck.
• Schrade, Anne-Kristin (2016): Kinder, das sind eure Rechte. Stuttgart, Gabriel in der Thienemann-Esslinger Verlag.
• www.unicef.de/un-kinderrechtskonvention
• www.unicef.de/krk-kinderversion-illustrationen.pdf
• www.unicef.de/kinderkonvention-neu.pdf
• www.pomki.de/ausgfuchst/kinderrechte
• Unterrichtsmaterialien „Kinderrechte—Kinder der Welt“, Deutsches Komitee für UNICEF, Köln 2016